<< Главная страница

ВСТУП ДО ПОЕМИ "МАЗЕПА"



Категории Володимир Сосюра ()Ў ./ 13 Клас (hid)Ў ../../SCHOOL/13class/

Оригинал Навколо радощiв так мало... Який у чорта днiв бадьор, Коли ми крила поламали У летi марному до зорь. I гнiв, i муку неозору Спiваю я в цi днi журби, Коли лакеï йдуть угору Й мовчать раби... Нiмiй, одуренiй, забитiй, Невже не встать тобi вiд ран? Москвi та Жечi Посполитiй Колись жбурнув тебе Богдан. А потiм хтiв тобi Мазепа Вiд серця щирого добра... Його ж ти зрадила i степом Пiшла рабинею Петра. Хiба не жах: своєï зброï Не маєш ти в цi скорбнi днi... У тебе так: два-три героï, А решта — велетнi дурнi. У тебе так: все безголов'я, Що на багно кричить: Блакить! Якби я мiг, якби зумiв я Тебе, Вкраïно, воскресить... Твоï шляхи — вiдчай i камiнь, Така прекрасна й, мов на грiх, Ти плодиш землю байстрюками — Багном i гноєм — для других. У головi твоïй — макуха! Хiба ж ти можеш жить сама, Росiйсько-польська потаскуха, Малоросiйськая тюрма. Веди ж, безумна, до загину Мене на розстрiли i жуть... Ах, я люблю тебе, Вкраïно, I сам не знаю, що кажу. Я ж син твiй, син, що йшов за тебе На смерть i реготи не раз, Той, що прокляв i Бога й небо, Аби тобi був слушний час. Я йшов кривавими житами I знов пiду, де гул i мла, Лиш одного я хочу, мати, Щоб ти щасливою була.
ВСТУП ДО ПОЕМИ "МАЗЕПА"


На главную
Комментарии
Войти
Регистрация